RSS

Новый День

Шлях Джарти. Час розсудить

  •      117

18 серпня другий похорон Василя Джарти. У перший раз «ховали» в середині липня — ЗМІ поширили чутку про смерть кримського прем’єра в Москві, куди його вивезли на термінову операцію. Як жартував герой булгаковської «Білої гвардії», чутки виявилися дещо перебільшеними.

Після такого, здавалося б, жити Джарти ще сто років. Але, всупереч його бадьорим заявам, глава автономії мав серйозні проблеми зі здоров’ям, і про це було відомо давно — наприкінці минулого року він також був прооперований, у Німеччині.

« Лебедина пісня »

Весь цей час Василь Джарти намагався не відходити від справ в АРК. Розповідав, що тримає зв’язок зі своїми заступниками через скайп і оперативно відстежує обстановку на довіреній йому території за допомогою Інтернету. За три місяці до смерті він навіть встиг потроїти великий скандал з головою Федерації профспілок Василем Харою, звинувативши того у намірі передати кримські санаторії іноземної компанії, що, на думку Джарти, означало б їх ліквідацію.

Справами ФПУ стала активно цікавитися прокуратура. «На жаль, органи Генпрокуратури опустилися до рівня« столу замовлень »при виконанні вимог Василя Джарти», — заявив тоді Хара в інтерв’ю «Газеті 2000».

Зв’язок Джарти з ГПУ насправді чітко простежувалася по лінії його кар’єри: коли майбутній кримський прем’єр трудився на адміністративних посадах в Макіївці, у прокуратурі там пробивав собі шлях нинішній перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін — найбільш одіозна особистість в нинішній одіозною українській правоохоронній системі.

Завдяки Джарти, Кузьміну і главі Міністерства внутрішніх справ Анатолія Могильова поняття «макіївські» стало звучати в Україну навіть більш зловісно, ​​ніж «донецькі» — останні взагалі як би пішли на маргінес, потіснені з іншого боку ще деким єнакіївським.Вимовлялося воно при цьому з натяком на глибоку провінційність — не тільки в сенсі недалекості і диких, але і в сенсі більшої безконтрольності і схильності до беззаконня.

У кримчан, зокрема, були причини говорити про «макіївському» навалу. Так, слідом за Джарти в АРК пішли начальник місцевої міліції Олександр Просолов та його перший заступник Сергій Рєзніков. Люди кримського прем’єра пройшли в місцеві органи влади.Прокуратура АРК при цьому отримала на чільне старого донецького кадра Степана Молицького.

Незважаючи на перебазування Василя Джарти зі столиці — де він раніше був міністром і депутатом Верховної Ради — в провінцію, призначення його главою Радміну АРК було швидше підвищенням, ніж посиланням. Незважаючи на проблеми зі здоров’ям, своєю енергійною діяльністю в Криму він здобув собі славу і популярність на загальноукраїнському рівні швидше і ефективніше, ніж на чолі хоч і «хлібного», але абсолютно закритого для громадськості Міністерства охорони навколишнього середовища.

Країна добре запам’ятала розгорілася було лайку Джарти з кримськими татарами, ледь не підірвав півострів. На щастя, у новопризначеного прем’єра вистачило розуму і такту піти на мирову. Незважаючи на явні наміри центральної влади послабити татар, розколовши їх, витіснивши з органів влади і позбавивши, таким чином, впливу на півострові, талановитий організатор і комбінатор, Джарти зміг налагодити з ними продуктивний діалог і навіть заручитися деякою лояльністю.

«Генеральне прибирання» чекала Крим не тільки на рівні кадрів. Василь Джарти затіяв в республіці свою власну адміністративну реформу — скорочення міністерств і постійних комісій Верховної ради АРК, відчувши себе там повновладним господарем. У ході місцевих виборів «регіоналам» також вдалося ретельно «підчистити» місцеві ради, позбувшись, зокрема, від керівників приморських селищ, де ще залишилися цікаві місця для освоєння.

«Ми реально маємо величезні повноваження і несемо таку ж відповідальність перед виборцями і жителями Криму. Не секрет, що я, як керівник республіканської організації партії, контролював персональний склад списків кандидатів у депутати Верховної ради Криму. Так що тепер розхитати ситуацію в партії складно кому б то не було. Всі депутати ПР, вся вертикаль виконавчої влади — це інструмент партії, і партія несе відповідальність за все, що відбувається сьогодні в Криму », — говорив він в інтерв’ю« Коммерсанту ».

Таким чином, кримський прем’єр вийшов в число найвпливовіших осіб нової української влади. Був час, коли ЗМІ навіть називали його серед ймовірних претендентів у наступники Миколи Азарова на посаді прем’єр-міністра. Одного разу Джарти навіть дозволили собі публічно «наїхати»на главу Кабміну Україні — за гречку. У лавах ПР, тим більше, у владі, таке траплялося нечасто.

 

Спадщина і спадщина

Впливовість Джарти пояснювалася не тільки його заслугами і здібностями. Як і всі ключові фігури у нинішній владі, він був близький до родини президента Віктора Януковича. З приходом до Криму Джарти, там розгорнув бурхливу бізнес-діяльність старший син глави держави Олександр Янукович. Відомо, що Василь Джарти та дружина президента Людмила Янукович є кумами, причому багаторазовими, — без хресного батька залишився цілий дитячий будинок «Пролісок», де вони похрестили дітей.

Потрібно відзначити, що раніше в пресі Василя Джарти часто називали людиною Рината Ахметова. Проте це помилкова думка. Насправді Джарти завжди був самостійною фігурою, яку можна назвати партнером Ахметова, але ніяк не підлеглим.

За словами самого Джарти, який у 2006 році розповів «Контрактам» про свій бізнес, він був першим кооператором Макіївки. Починав у 1988 році. Займався торгівлею квітами, працював таксистом, вирощував кавуни і дині, власноруч продавав їх на ринку. «Потім на позичені гроші купив автомат, який виготовляв пластмасові вироби. З тих пір справи пішли краще ». Пізніше став займатися вугіллям і коксом.

Василь Георгійович заперечував свою зв’язок з предтечею Ріната Ахметова Ахатем Брагіним   (Аліком Греком), тим часом, складно повірити, що в Донецькій області в дев’яності роки можна було займатися вугіллям і коксом без благословення з «Люкса» (резиденція Брагіна-Ахметова). Тим більше в Макіївці, яка практично срощена з Донецьком.

Як би там не було, не будемо давати цьому оцінку, оскільки в той час шлях до першого мільйона був один, і він не збігався з дорогою закону. Правда, в Макіївці Джарти звинувачують не тільки в сумнівне походження капіталу, а й у його не цілком чесному нарощуванні. Так, за часів мерства дворічного Джарти в Макіївці, там була практично знищена трамвайно-тролейбусне мережу, в результаті чого на зміну комунальному транспорту прийшли приватні перевізники. Є чимало людей, які стверджують, що перевізники ці контролюються сім’єю Джарти.

Навіть в останні місяці його життя Джарти називали рейдером у зв’язку з подіями, що відбуваються навколо головного виробника українського інсуліну — заводу «Індар».

Протягом 2008-2010 років на підприємство було здійснено більше 25 рейдерських атак. В результаті виявилася невідомою доля державного пакету акцій. Кримські ЗМІ писали, що зараз вони у власності Джарти, який у квітні поточного року стимулював порушення кількох кримінальних справ по заводу, щоб остаточно прибрати його до рук. Однак це швидше зі сфери домислів, прямих доказів ніхто не наводив.

Взагалі ж, у ЗМІ  називається не так багато фірм, до яких, вважається, має відношення сім’я покійного кримського прем’єра. Основна діяльність більшості з них — торгівля. Але всі вони навряд чи можуть зрівнятися по прибутковості з контролем над четирехсоттисячной Макіївкою. А саме це у свідомості жителів Донбасу в першу чергу асоціюється з ім’ям Василя Джарти.

Василь Георгійович дійсно, навіть пішовши у 2006 році до парламенту, ніколи не залишав місто своєю увагою. Можна говорити, що практично всі перші керівники Макіївки до вчорашнього дня призначалися і обиралися виключно з благословення Джарти.

Шлях у владу нині покійного Джарти починався в часи губернаторства, а значить, під заступництвом Віктора Януковича, в 2000 році, коли він очолив Макіївку. А вже в 2002 році місце пішов у прем’єри Януковича зайняв перший заступник останнього — Анатолій Близнюк. Відповідно, на звільнене місце Близнюка прийшов Василь Джарти. Потрібно сказати, що це був самий непублічний віце-губернатор Донеччини за всі роки незалежності. Сьогодні в Донецьку навіть мало хто згадує цю віху біографії Василя Джарти.

Знову ж таки, в ті роки, він вважався креатурою Ахметова, а зараз практично всі знаючі люди кажуть про особливі відносини Джарти з Януковичем. На користь цієї версії може говорити і те, що саме Джарти, несподівано для політтусовки, очолив у кризовому для Януковича 2005 виборчий штаб Партії регіонів. У той час відносини між головою партії і Рінатом Ахметовим були, м’яко кажучи, напруженими, і те, що саме Джарти тоді став антикризовим менеджером Януковича, говорить багато про що.

Потім була робота на посаді міністра охорони навколишнього середовища в уряді Віктора Федоровича. А потім Василю Джарти, що називається, віддали Крим. Саме він став людиною, якій Янукович і «донецькі» довірили наведення порядку і встановлення своєї влади в АРК.

Як тут не згадати слова тоді ще вільного екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, який у березні минулого року, коментуючи призначення Анатолія Могильова на посаду міністра МВС, назвав Василя Джарти «знаменитим авторитетом».

« Могильов служив начальником міськвідділу Макіївки, а звідти вийшов знаменитий авторитет Вася Біта, він же Джарти. Джарти став відповідати від Партії регіонів за Крим, недарма в 2007 році Могильов поїхав начальником міліції від ПР до Криму » , — сказав він.

Справа в тому, що до 2007 року Крим ментально практично залишався в часах 90-х.Державна влада там була часто безсилою перед владою кримінальної. Тому, коли «донецькі», давно поєднали ці гілки влади з бізнесом, пішли в Крим робити там гроші, вони зіткнулися з тим, що опинилися на чужій території. Показати, хто в домі господар, доручили Василю Джарти. Спочатку як куратору від ПР, а потім і як офіційному чолі республіки. Потрібно відзначити, що з цією роллю Василь Георгійович чудово впорався. І це, очевидно, пішло на користь і Криму, і Україна як державі.

Як би там не було, як і в кожної людини, в біографії Василя Джарти є і світлі й темні сторони.Сьогодні ця людина піде в історію. На жаль, навіть великими грошима і владою, не можна підкупити смерть. Саме вона є тим мірилом, яке визначає, у чому був сенс життя людини, що він залишив після себе: тлінні заводи-яхти, або добру пам’ять у людських серцях …

 

www.ostro.org

Разделы

Система Orphus