RSS

Новый День

В 2012 году Украину ждет угроза международной изоляции, потери ГТС и экономической независимостиУ 2012 році Україну чекає загроза міжнародної ізоляції, втрати ГТС і економічної незалежності

  •      8

Ученые поспорили о месте Украины в третьем тысячелетии, —  сообщает издание Deutsche Welle.

Украине, чтобы стать успешной страной, предстоит решить проблему национальной идентичности и найти консенсус сторонников различных геополитических моделей развития — к такому выводу пришли украинские и немецкие ученые.

Осознанный выбор Украиной европейского, евразийского или полностью независимого вектора развития невозможен без внутренней консолидации граждан страны, решения проблемы идентичности и определения стратегии развития государства. К такому выводу пришли участники дискуссии «Проект Украина в ХХІ веке: создание нации и демократическое развитие», состоявшейся 17 сентября и организованной киевским представительством немецкого фонда имени Фридриха Науманна (Friedrich-Naumann-Stiftung).

Самым важным для национальной идентичности Украины, в отличие от большинства европейских стран, является украинский язык, с помощью которого возможно преодоление исторических, этнических и региональных противоречий. Об этом в ходе дискуссии заявил доктор физико-математических наук, переводчик и общественный деятель Максим Стриха.

Он считает, что недавнее принятие вызвавшего много споров закона о региональных языках чревато не только усилением раскола страны, но и сворачиванием украинской евроинтеграции.

Стриха обвинил в таком развитии событий не только нынешнюю власть, но и ее «оранжевых» предшественников, которые не смогли показать народу примеры успехов «в реализации демократических ценностей и борьбе с коррупцией». Кроме того, ученый упрекнул и европейских политиков в том, что «в трудные для страны 2004 и 2005 годы Киев оказался один на один с Москвой».

В 2012 году Украину ждет испытание парламентскими выборами, а также угроза международной изоляции, потери газотранспортной системы и экономической независимости, предупреждают независимые эксперты.

С последним утверждением не согласился кельнский политолог Герхард Симон (Gerhard Simon). В интервью изданию он напомнил, что общественность Германии «была в восторге» наблюдая за «оранжевой революцией», а тогдашний президент Украины Виктор Ющенко был почетным гостем бундестага.

По его мнению, современная Украина разделена между сторонниками украинского и русского языков. Немецкий политолог посоветовал отказаться от идеи добиться победы одних над другими и искать консенсус, как он выразился, между различными языковыми и региональными частями общества.

Руководитель представительства фонда Науманна в Украине и в Беларуси Мириам Космель (Miriam Kosmehl) в свою очередь отметила, что нынешние проблемы Украины не уникальны. В этой связи она напомнила, что до того, как Бисмарку удалось создать единое государство, Германия также не была образцом экономического процветания и национальной консолидации, – подчеркнула Космель.

Украинская писательница Лариса Денисенко со своей стороны обратила внимание на то, что Украину в Европе до сих пор узнают по таким трагическим событиям, как голодомор 1932-1933 годов и чернобыльская катастрофа. «Пока мы не преодолеем комплекс жертвы и не дадим позитивных примеров для узнавания Украины, нас не будут воспринимать в мире как европейцев и партнеров», – полагает Денисенко.

По итогам дискуссии Герхард Симон заявил изданию, что хотя данные соцопросов показывают, что «языковые проблемы у украинцев стоят на 31 месте», политикам перед каждыми выборами удается успешно эксплуатировать проблему русского языка и использовать ее для мобилизации избирателей. «Я думаю, что Украина еще долго будет «в серой зоне» между Евросоюзом и Россией», – заявил Герхард Симон.

А Максим Стриха добавил, что будущее Украины остается неопределенным, поскольку на него будут сильно влиять не только внутренние, но и внешние обстоятельства. «Но кое-что зависит и от нас. И за это стоит побороться», – подытожил ученый.Вчені посперечалися про місце України в третьому тисячолітті, — повідомляє видання Deutsche Welle.

Україні, щоб стати успішною країною, належить вирішити проблему національної ідентичності і знайти консенсус прихильників різних геополітичних моделей розвитку — до такого висновку прийшли українські і німецькі вчені.

Усвідомлений вибір Україною європейського, євразійського або повністю незалежного вектора розвитку неможливий без внутрішньої консолідації громадян країни, вирішення проблеми ідентичності та визначення стратегії розвитку держави. До такого висновку прийшли учасники дискусії «Проект Україна в ХХІ столітті: створення нації і демократичний розвиток», що відбулася 17 вересня і організованою київським представництвом німецького фонду імені Фридриха Науманна (Friedrich-Naumann-Stiftung).

Найважливішим для національної ідентичності України, на відміну від більшості європейських країн, є українська мова, за допомогою якого можливо подолання історичних, етнічних і регіональних протиріч. Про це в ході дискусії заявив доктор фізико-математичних наук, перекладач і громадський діяч Максим Стріха.

Він вважає, що недавнє прийняття викликав багато суперечок закону про регіональні мови загрожує не тільки посиленням розколу країни, але і згортанням української євроінтеграції.

Стріха звинуватив в такому розвитку подій не тільки нинішню владу, але й її «помаранчевих» попередників, які не змогли показати народу приклади успіхів «у реалізації демократичних цінностей та боротьби з корупцією». Крім того, вчений дорікнув та європейських політиків у тому, що «у важкі для країни 2004 і 2005 роки Київ опинився один на один з Москвою».

У 2012 році Україну чекає випробування парламентськими виборами, а також загроза міжнародної ізоляції, втрати газотранспортної системи та економічної незалежності, попереджають незалежні експерти.

З останнім твердженням не погодився кельнський політолог Гергард Сімон (Gerhard Simon). В інтерв’ю виданню він нагадав, що громадськість Німеччини «була в захваті» спостерігаючи за «помаранчевою революцією», а тодішній президент України Віктор Ющенко був почесним гостем бундестагу.

На його думку, сучасна Україна розділена між прихильниками української та російської мов. Німецький політолог порадив відмовитися від ідеї добитися перемоги одних над іншими і шукати консенсус, як він висловився, між різними мовними і регіональними частинами суспільства.

Керівник представництва фонду Науманна в Україні та в Білорусі Міріам Космель (Miriam Kosmehl) у свою чергу зазначила, що нинішні проблеми України не є унікальними. У цьому зв’язку вона нагадала, що до того, як Бісмарку вдалося створити єдину державу, Німеччина також не була зразком економічного процвітання і національної консолідації, — підкреслила Космель.

Українська письменниця Лариса Денисенко зі свого боку звернула увагу на те, що Україна в Європі досі впізнають по таким трагічним подіям, як голодомор 1932-1933 років і чорнобильська катастрофа. «Поки ми не подолаємо комплекс жертви і не дамо позитивних прикладів для пізнавання України, нас не будуть сприймати в світі як європейців і партнерів», — вважає Денисенко.

За підсумками дискусії Гергард Сімон заявив виданню, що хоча дані соцопитувань показують, що «мовні проблеми в українців стоять на 31 місці», політикам перед кожними виборами вдається успішно експлуатувати проблему російської мови і використовувати її для мобілізації виборців. «Я думаю, що Україна ще довго буде« в сірій зоні »між Євросоюзом і Росією», — заявив Гергард Сімон.

А Максим Стріха додав, що майбутнє України залишається невизначеним, оскільки на нього будуть сильно впливати не тільки внутрішні, а й зовнішні обставини. «Але дещо залежить і від нас. І за це варто поборотися », — підсумував учений.

Разделы

Система Orphus