RSS

Новый День

Саміт Україна-ЄС. Сухий підсумок

  •      0

Сегодня, в 12:00

Михайло Глуховський, Оксана Лой, «Главком»

Президент Порошенко попросив ЄС про допомогу миротворців ЄС, проте отримав відмову.

З Україною наразі не будуть запроваджувати безвізовий режим, ніяких обіцянок щодо конкретних термінів зі свого боку ЄС не дав.

Натомість з 1 січня 2016 року Україна буде змушена відкрити свій ринок для європейських товарів, підтвердивши намір запровадити повноцінний режим вільної торгівлі з Євросоюзом.

Такий сухий підсумок 17-го саміту Україна-ЄС, який напередодні завершився у Києві. Він став першим після підписання нашою країною Угоди про асоціацію, однак на ньому не було ухвалено жодних стратегічно важливих рішень, яких домагалась українська влада. Головна причина – відсутність реформ. Про це в один голос кажуть експерти-міжнародники і дипломати. Вони називають саміт «зібранням з нереалізованими можливостями».

Спільна заява за результатами 17-го саміту Україна – ЄС, яка з’явилася на сайті президента України одразу після завершення події, насправді була узгоджена напередодні. До останнього моменту Німеччина і Франція не могли дійти згоди щодо остаточної редакції, однак до Києва представники ЄС приїхали уже у «всеозброєнні».

До столиці України, зокрема, завітали Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер, а також президент Європейської Ради Дональд Туск. Про свою відмову їхати до Києва повідомила Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні. Певно, не в останнє це сталося через безперспективність ухвалення ключових рішень на київському форумі. Хоча сама єврочиновницяк свою відсутність пояснила необхідністю зустрітися із Генсеком ООН Пан Гі Муном з метою вирішення проблеми нелегальних мігрантів з Африки, декілька сотень яких напередодні загинули у Середземному морі.

Дональд Туск на початку зустрічі розсипався в компліментах Україні, запевняючи, що окрім ворогів України наша держава має й багато друзів. «Ви завжди можете розраховувати на їхню допомогу, але її буде недостатньо, якщо ви самі не змінюватимете Україну. Реформи – найкраща відповідь агресору, найкраща пам’ять про героїв», — промовив ламаною українською європейський дипломат. Однак про стан виконання реформ мова, певно, пішла за зачиненими для преси дверима. За три години після зустрічі Порошенко, Туск і Юнкер вийшли на спільну прес-конференцію до ЗМІ. «Я хочу подякувати панам президентам… за підтримку України, а також надзвичайно результативну і конструктивну дискусію в рамках саміту…», — промовив Порошенко.

Миротворчі війська з ЄС – важіль тиску на Євросоюз

За словами президента, на київському саміті Україна-ЄС для України були важливими два ключових питання: протистояння агресії і застосування системних реформ в державі. Вирішити перше питання глава держави публічно закликав за допомогою миротворців із ЄС. Він пропонує розгорнути на території України операцію Євросоюзу в рамках спільної політики безпеки і оборони, яка сприятиме, на думку українського лідера, створенню умов для виконання Мінських домовленостей. «Ми закликаємо держави ЄС допомогти нам в реалізації цієї ініціативи», — закликав колег Порошенко. Подібна заява не стала несподіванкою ані для Юнкера, ані для Туска. За день до візиту до Києва пан Туск висловився, що конфлікт на Донбасі потрібно вирішувати лише дипломатичними методами, хоче не заперечив, що «ризик застосування важкого озброєння істотний». В той же час у Києві Туск заявив, що ця ініціатива з колегами у ЄС «навіть не обговорювалася». «…Європейський Союз підтримує місію ОБСЄ. Також маємо намір відправити цивільну місію для того, щоб визначити подальші дії в межах безпекової і оборонної політики», — наголосив Туск.

Публічна вимога до ЄС і США допомогти зброєю і миротворцями — не нова. Ініціатива ввести миротворців спочатку ООН, потім і ЄС – елемент тиску України на європейських партнерів. Спроба схилити їх до поступок і фінансування. «Це те, що спонукає їх до якихось зобов’язань. Бо коли вони відмовляються брати участь у миротворчій операції, за це вони мають взяти відповідальність. Це питання і надалі обговорюватиметься і стане довгостроковою темою українського тиску на позицію Євросоюзу», — вважає експерт Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач. За його словами, навряд чи оціночна місія європейських фахівців, відправлена на Донбас, завершиться рішенням увести війська. Просто тому, що миротворців можна ввести для забезпечення миру, коли його уже досягнуто. В цьому ж випадку експерти лиш констатують те, що миру немає. Подібної думки дотримується і колишній глава МЗС України Володимир Огризко. «Як тільки в Росії побачать, що просувається справа в цьому напрямку, то обстрілів буде втричі більше, ніж сьогодні, лише для того, щоб сказати: «Там іде війна, там стріляють». Для Росії миротворці як більмо в оці, вони будуть їй заважати робити те, що вона робить сьогодні. Це скоріше з розряду політичних фантазій, тому що допоки Росія є членом Ради безпеки, вона буде блокувати будь-яке рішення з цього питання. Це не реалістична тема», — зазначив дипломат.

Коли чекати на безвізовий режим?

Екс-глава МЗС Андрій Дещиця прогнозував запровадження безвізового режиму з ЄС для громадян України з початку 2015 року. Пізніше його наступник Павло Клімкін зсунув прогнозні строки до 2016 року. Раніше дипломати не соромилися називати конкретні дати ймовірного скасування віз для українців, але часи змінились. На нинішньому саміті ні про які конкретні терміни не йшлося. Президент України лиш висловлював сподівання, щоб українські громадяни якнайшвидше почали користуватися такими самими правами і свободами що і європейці. «Впевнений, дії Москви на східному кордоні не повинні стати перешкодою для запровадження безвізового режиму», — сказав Порошенко.

Про це ж ідеться і у спільний заяві учасників саміту, підписаній по завершенні зустрічі. У п. 18 цієї заяви наголошується лиш на прагненні сторін скасувати візовий режим за умови виконання Україною відповідного Плану дій. Нині українська сторона надала ЄС пакет документів про виконання своїх зобов’язань, який європейські партнери мають проаналізувати до на наступного саміту, який відбудеться у 20-х числах травня у Ризі. Тільки після цього буде визначений покроковий план дій до кінця цього року на шляху до скасування віз. Хоч у документі ЄС вітає Україну «з досягненням прогресу» через завершення другої імплементаційної фази, незалежні експерти бачать багато прогалин у вирішенні цього питання.

Так, зокрема, Україна не виконала головні чотири блоки «візових» питань, від вирішення яких напряму залежить скасування віз, каже керівник громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко. Експерт має на увазі проблему безпеки документів, управління кордонами та міграцією, громадського порядку і безпеки, а також питання протидії дискримінації. «Якщо дивитись на кількісно-якісний підхід, то ми не виконали абсолютно всі завдання, залишаються окремі питання, які необхідно закрити. Лише після цього можна б було розраховувати на одержання безвізового режиму», — наголосила вона, розкритикувавши МВС, у віданні якого перебувають наведені вище проблеми. Між тим в Уряді бачать більше позитивів, ніж негативів на шляху впровадження безвізового режиму. Кабмін, зокрема, посилається на результат місії експертів ЄС з оцінки виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. «Результати місій засвідчили суттєвий прогрес у виконанні Україною відповідних критеріїв Плану дій, однак ряд питань все ще потребує вирішення», — ідеться у Звіті досягнень України на шляху до реалізації підписаної минулого року угоди з ЄС за період із вересня минулого року. Тоді Угоду одночасно ратифікували і український, і європейський парламенти.

Чого Європа чекає від України

Введення миротворчої місії до України та запровадження безвізового режиму для українських громадян – прагнення керівництва нашої держави. Між тим об’єднана Європа в свою чергу прагне відкритого українського ринку для своїх товарів. На цьому під час спільної зустрічі з Порошенком і Яценюком неодноразово наголошували європейські гості. За словами українського глави уряду, глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі з ЄС запрацює з 1 січня 2016 року, як і було домовлено раніше. «Після наших перемовин, думаю, що ні в кого не виникає сумніву, що з 1 січня 2016 року угода про ЗВТ буде працювати… Жодних відкладань, а тим більше жодних прав чи то Москви, чи будь-кого іншого, як на відкладання, так і на зміну тексту цієї угоди», — сказав глава уряду, з чим не міг не погодитися президент Порошенко. «Я хочу підтвердити, що ми разом з Європейською радою хочемо, щоб 1 січня 2016 набула угода про вільну торгівлю. Окрім того, ми надамо ще 70 млн євро для того, щоб допомогти з конфайнментом (будівництвом захисного саркофагу над 4-им реактором Чорнобильської АЕС), — пообіцяв Юнкер.

Окрім цього, європейці пообіцяли Україні до кінця року два транші. Фінансування здійснюватиметься в рамках виконання нової, схваленої в січні поточного року, програми допомоги з боку Європейського Союзу. «Ми почали нову програму макрофінансової допомоги Україні в обсязі 1,8 млрд євро. Перші два транші прийдуть в Україну вже в 2015 році », — запевнив голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. Проте не слід поспішати оцінювати успіх економічної співпраці між ЄС і Україною, каже Володимир Огризко. «Про конкретні результати в економічній сфері можна говорити після Міжнародної донорської конференції на підтримку України, яка відбувається сьогодні (28 квітня). Європі не потрібні економічно проблемні країни, тому вона може і буде допомагати фінансово, але не під заяви, а під конкретні справи. Моя думка, що Україні потрібно навчитися використовувати свої гроші. У нас 50% економіки в тіні, то якби вивести хоча б якусь частину, то ми матимемо ті гроші, які зараз випрошуємо у Заходу», — сказав він.

Президент Петро Порошенко заявив про важливість участі України в енергетичному союзі із ЄС, а прем’єр Арсеній Яценюк закликав європейську сторону стати акціонерами української газотранспортної системи. «Об’єкт нашої спільної турботи – енергетична політика. Ми хочемо бачити європейських партнерів як акціонерів української ГТС. Це створить якісну політику в Європі», — сказав глава уряду.

Безрезультатний результат

«Оцінювати результативність поважного зібрання у Києві – невдячна справа», — каже колишній консул України в Стамбулі Богдан Яременко. За його словами, формування системи виробництва, ліцензування, проведення демократичних суспільних, економічних та фінансових реформ, запровадження безвізовому режиму аж до 10 років, боротьба з корупцією, з нелегальною міграцією — це речі, яким важко знайти критерій оцінки. Однак дипломат наголошує на відмінності підходів української і західної дипломатії до вирішення нагальних проблем. «Європейці хочуть конкретних відповідей на конкретні питання, Україна хоче загальних перспектив і обіцянок», — вважає Яременко. «Європейці хочуть не заяв, вони хочуть реформ. І готові давати гроші саме під реформи, для того, щоб країна змінюватися за їхніми стандартами», — додає Володимир Огризко.

«Відсутність результату – це також результат», — зазначає Володимир Горбач. За його словами, цей саміт виконав свою задачу, оскільки вже сам факт його проведення слід вважати успіхом. «На превеликий жаль, цей саміт не став переходом до нового рівня відносин. У цьому мінус», — визнає експерт. Між тим Володимир Огризко більш оптимістичний: «Виходячи з тих заяв, що пролунали, обидві сторони налаштовані вельми позитивно. Це дуже хороший сигнал для України… Ніхто не може нам завадити, коли ми досягнемо тих критеріїв, про які так чудово всі говорять, стати членом ЄС. Після того, як ми виконаємо всі критерії, немає жодних ні політичних, ні економічних, ні моральних підстав сказати нам «Ні».

«Реформи, які відбуваються в Україні вимагають багато мужності від громадян України. Ми, європейці, підтримаємо українців. І присутність сьогодні тут президентів засвідчує, що країни Європи підтримують Україну», — такими словами завершив підсумкову прес-конференцію пан Юнкер.

Источник фото: пресс-служба Администрации Президента

Разделы

Система Orphus