Автокефальный тупик
Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) і Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП) більше не об’єднуються. Про це стало відомо після другого спільного засідання об’єднавчої комісії двох церков, яке відбулося напередодні після завершення архієрейського Собору УАПЦ. Процес об’єднання, який був гучно оголошений у середині травня так само несподівано згаснув, як і запалився. Як розповідають самі церковники з різних таборів, такий фінал перемовин може спричинити масовий вихід цілих парафій з УАПЦ і маргіналізацію цієї церкви.
Чому УАПЦ відмовилась від об’єднання
9 липня Собор УАПЦ одноголосно вирішив відхилити усі пропозиції з об’єднання з УПЦ КП, яких було досягнуто на двох засіданнях спільної міжцерковної комісії у червні і липні. Архієреї УАПЦ своїм рішенням заявили, що не хочуть іти на компроміс із УПЦ КП щодо кількості делегатів на об’єднавчий Собор церков, проведення якого було заплановано на 14 вересня. Архієрейський Собор УАПЦ продовжив наполягати на квотах 50/50 щодо представництва церковників на майбутньому об’єднавчому Соборі. Подібна позиція архієреїв УАПЦ викликала подив їхніх колег з УПЦ КП. Представники значно більшої української церкви до останнього сподівалися, що вся робота, проведена до того, має принести результат. Мали на це підстави, адже представник «автокефалів» у міжцерковній комісії з ведення діалогу об’єднання, керуючий Івано-Франківською єпархією митрополит Галицький Андрій начебто навіть погодився з тим, що на об’єднавчому Соборі має бути 164 представники УАПЦ і 325 делегатів від УПЦ КП.
Пропозиція УПЦ КП не була висмоктана з пальця. Ще 8 червня під час першого засідання спільної міжцерковної комісії її члени прийшли до компромісного рішення – майбутня церква називатиметься «УАПЦ КП», а представники УАПЦ матимуть третину представників на об’єднавчому Соборі. УПЦ КП вважає такий розподіл справедливим, посилаючись на розміри двох церков. Наприклад, згідно статистичних даних УПЦ КП має 4877 релігійних організацій в Україні, в той час як УАПЦ лише 1225. Красномовно про перевагу Київського патріархату говорить і соціологія. Якщо вірити спільному квітневому соціологічному дослідженню, які провели поважні компанії SOCIS, «Рейтинг», Центр Разумкова і КМІС, то вийде, що 38% громадян, які вважають себе православними, відносять себе до УПЦ КП, і лише 1,3% до УАПЦ.
В УАПЦ у зупинці об’єднавчого процесу обвинувачують іншу сторону. Мовляв, це предстоятель УПЦ КП Патріарх Філарет винен, бо публічно заявив, що процес об’єднання зупинився. Глава УАПЦ митрополит Макарій дивується, бо його церква начебто погоджувалася на компроміси віддати практично все керівництво в новій церкві нинішнім очільникам УПЦ КП, але Київський патріархат так і не пристав на пропозицію 50 на 50 щодо делегування на об’єднавчий Собор. «Я сказав, що буду голосувати за Патріарха Філарета. Думаю, якщо так, то можна було піти на компроміс з нами», — так змалював конфлікт в коментарі «Главкому» митрополит. Інша причина – назва церкви. В УАПЦ кажуть, що якщо об’єднуватися, то старі назви «УАПЦ» і «УПЦ КП» зберігати не слід, а треба утворивши іншу — «Українська православна церква». І це незважаючи на те, що таку назву сьогодні собі привласнила, єдина канонічна, як полюбляють стверджувати її представники, церква Московського патріархату. Таке перейменування могло б призвести, як мінімум, до плутанини, а скоріше до нового міжцерковного скандалу.
Третя причина – історична. Практично усі архієреї в УАПЦ є вихідцями з УПЦ КП. Вони покинули КП або через образу, або через нереалізовані амбіції. Наприклад, єпископ Кирил із Закарпаття до січня цього року був у Київському патріархаті, але його відсторонили від служіння через участь в АТО і зізнання в тому, що він стріляв у сепаратистів. В разі об’єднання на умовах УПЦ КП постане питання, чи всі священнослужителі можуть продовжувати служити в єдиній церкві, як бути із тими, хто «проштрафився». Коротше кажучи, не всі архієреї впевнені, що збережуть вплив.
Рука Москви?
Не секрет, що будь-яка сварка в процесі об’єднання православних церков в Україні сприймається в УПЦ МП як доказ неспроможності неканонічних церков знайти спільну мову навіть між собою. Скомпрометований діалог – зайвий аргумент для промосковського крила УПЦ МП в тому, що до цього процесу приставати УПЦ МП не варто. Таку думку підтверджує навіть один з найвідоміших проукраїнських представників УПЦ МП, митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський, вікарій Київської митрополії Олександр (Драбинко). Він не дивується, що об’єднання двох церков зупинилося, фактично не почавшись. Ймовірною причиною зриву переговорів Драбинко вважає втручання третьої сили у цей процес, хоча воліє її не називати в голос. Із самого початку публічних закликів митрополита Макарія і Патріарха Філарета до єднання впливовий представник УПЦ МП не бачив у них справжнього бажання в єднанні. «…Якщо дві структури, які не мають канонічного визнання, не спроможні об’єднатися, то про що ми можемо говорити в майбутньому, коли до цього процесу могла би приєднатися канонічна УПЦ?», — наголосив Олександр.
Джерела «Главкому» близькі до переговорної групи не виключають, що причиною відмови від єднання можуть бути не тільки образи і амбіції архієреїв УАПЦ і нового глави церкви митрополита Макарія. Прихильники об’єднання українського православ’я в УПЦ КП вважають, що без впливу російських спецслужб в цій ситуації не обійшлось. Вони полюбляють нагадувати, що очільник УАПЦ владика Макарій до 1993 року служив в Російській православній церкві. Та і нинішній голова міжцерковної об’єднавчої комісії від УАПЦ владика Андрій, на думку деяких ієрархів УПЦ КП, ймовірно, був пов’язаний зі спецслужбами ще з часів СРСР. Митрополит Андрій в середині 80-х років на кілька років був відряджений до Канади для служіння в парафіях Московського патріархату. «Ті, хто хоч трошки знайомі із ситуацією в Радянському Союзі на той час можуть зрозуміти, що без відповідних контактів, без відповідних рекомендацій з боку КДБ священик з СРСР не міг виїхати на довготривале відрядження не просто за кордон, а до ворожої капіталістичної країни», — розповів в коментарі «Главкому» секретар Священного Синоду УПЦ КП владика Євстратій.
Радник Президента, відомий політтехнолог Олег Медведєв, який раніше співпрацював з Юлією Тимошенко, у своєму блозі зазначив, що ніколи не мав особливих ілюзій щодо договороздатності УАПЦ. «Одного разу з покійним її Предстоятелем Мефодієм… домовилися про його лист на підтримку Юлії Володимирівни. Коли ж пішли забирати, побачили, що у нього сидять працівники лаврської прес-служби (УПЦ МП, — «Главком») і правлять текст. Минулого року спостерігав таку картинку. На церемонії з нагоди роковин Голодомору владика Мефодій пройшов повз Патріарха Філарета, ніби не бачачи його, – і тут же трикратно розцілуватися з Предстоятелем УПЦ МП Онуфрієм». – згадує Медведєв, роблячи висновок, що такі ж симпатії до УПЦ МП оволоділи і новим предстоятелем УАПЦ Макарієм. «Архієрейський Собор УАПЦ чорним по білому записав, що об’єднуватися вони воліють за участі УПЦ (МП), яку таке об’єднання взагалі не цікавить, бо Москва на таке добра не давала і не дасть!», — вважає експерт. На його думку, УАПЦ розвернулася на 180 градусів і повністю зреклася всіх інтеграційних домовленостей з УПЦ КП. «Причому не усних, а письмово зафіксованих! Шокувала всіх, хто просто спостерігав за процесом, і тих, хто брав в ньому участь, включно з отетерілими від кидка Макарія представниками Вселенського Патріарха», — робить висновок радник Президента.
Спостерігачі від Вселенського Патріарха, які перебували в Україні, а це єпископ УПЦ в Канаді Іларіон, а також єпископ УПЦ в США Даниїл, дійсно залишились розчарованими таким фіналом розрекламованого процесу єднання.
Між тим у Київському патріархаті повідомляють, що після архієрейського Собору УАПЦ до них телефонують священики УАПЦ, які готові приєднатися до УПЦ КП разом зі своїми парафіями. Впродовж найближчих місяців цей процес може набути масового характеру, що призведе до ще більшої маргіналізації Автокефальної церкви. Однак в УАПЦ не поспішають перейматись такою загрозою. За словами владики Макарія, його Церква не відмовлялася і не відмовляється від діалогу з партнерами. Більше того, у підсумкових документах Собору УАПЦ є пункт про продовження переговорного процесу з УПЦ КП. Проте не вказується, на яких умовах. В УПЦ КП підозрюють, що це лише імітація і затягування процесу. Прихильники Філарета не виключають, що єдина ціль цих спроб – скомпрометувати діалог в українському православ’ї.