RSS

Украинские новости

Ученые вышли на улицы требовать заработной платыВчені вийшли на вулиці вимагати заробітної плати

  •      37

Ученые и педагоги покинули кафедры и лаборатории и вышли на улицы. Нищие с научными степенями больше не могут терпеть унижения.

«Без стычек, громких колонок и лишних лозунгов — научная интеллигенция пикетировала Кабмин интеллигентно. Впрочем, намекнули — это их последний социальный протест. Далее — они возьмутся за политику», рассказала журналист телеканала новостей «24» Ольга Кучер.

«Ну что люди слепы? Не видят как миллиарды, десятки миллиардов дерибаняться из государственного бюджета? Мы не видим, что две вышки Юры Бойко — это бюджет Академии «, — сказал председатель профсоюза работников НАНУ Анатолий Широков.

Ученые хотят возвращения долгов по зарплате, создания человеческих условий труда и обеспечения будущего молодежи. В Кабинете министров озадачены таким негодованием, но впоследствии объяснили ситуацию.

«То, что касается финансирования заработной платы, то была записана одна статья, которая совсем не сходится с тем, что вы реально получаете, а вся ваша заработная плата была записана в другую статью. Вот я вчера впервые … А кто записывал? Это же преступление? Значит, найдите и посадите! есть, чья это ошибка? » — Говорит вице-премьер — министр социальной политики Сергей Тигипко .

«В академии наук приходят средства на финансирование заработной платы только до сентября месяца 2012 года», — сказал экс-заместитель министра по социальным вопросам Украины Павел Розенко.

«В Конституции Украины сказано — государство должно выделять 1,7% бюджета на научную отрасль. Выделяет же только 0,4%. Например, финасирование Генпрокуратуры с 2010 года выросло на 103%, а бюджет Академии наук — на 11%. Средняя зарплата ученого в Украине — чуть больше трех тысяч, гонорары за научные труды — смешные «, — добавил экс-чиновник.

Директор Института философии НАНУ академик Мирослав Попович отметил несправедливости распределения средств.

«Они заработали сколько-то сотен тысяч гонораров, у меня он вторым изданием вышла книга толстая, я получил за нее 5 тысяч гривен, писал ее много лет!» — Говорит Мирослав Попович.

На оборудовании 30-летней давности стать лауреатом Нобелевской премии сверхсложно. Институты пытаются зарабатывать самостоятельно, но на пути становится бюрократическая машина.

«Чтобы нам приобрести кисточку за свои средства, мы должны за год написать план, согласовать его в Госказначействе и, Боже упаси, чтобы цена изменилась», — рассказал член-корреспондент НАН Украины Виктор Швартау.

XXI век называют веком биологии и медицины. В Украине институтам этого профиля хуже — нехватка оборудования, реагенты покупают за свой счет, а результаты государству не нужны.

«Если со стороны государства было уделено достаточно внимания, то те десятки, я бы сказал, сотни разработок, которые сегодня пылятся на возлагаются, в архивах, они были бы внедрены и, без сомнения, это бы значительно удешевило как уровень диагностикты, так и уровень лечение «, говорит Василий Чехун

Кирилл Кузеецов из Института физиологии имени Богомольца отметил оттока научных кадров за рубеж.

«70% научных сотрудников нашего института после защиты кандидатской диссертации едут заграницу и мало кто из них возвращается. Это собственно связано с низкими зарплатами и отсутствием финансирования на закупку химических реактивов, оборудования», — говорит ученый.

Его коллега-социалог говорит, что заграницу не собирается.

«А что я должен ехать туда? Я считаю, что я могу реализоваться, как социолог. Здесь интереснее: это поймет, чем хуже живет общество, тем лучше социологу», — рассказал заместитель директора Института социологии НАН Украины Евгений Головаха.

По скромным подсчетам самих ученых, с 90-х годов НАН сократилось вдвое, а Украину покинули почти 20 тысяч представителей интеллектуальной элиты. За последние несколько лет в рейтинге стран по уровню развития науки Украины опустилась с 27 на 44 место в мире.

Учені й педагоги покинули кафедри і лабораторії і вийшли на вулиці. Жебраки з науковими ступенями більше не можуть терпіти приниження.

«Без сутичок, гучних колонок і зайвих гасел — наукова інтелігенція пікетувала Кабмін інтелігентно. Втім, натякнули — це їх останній соціальний протест. Далі — вони візьмуться за політику», розповіла журналіст телеканалу новин «24» Ольга Кучер.

«Ну що люди сліпі? Не бачать як мільярди, десятки мільярдів дерибаняться з державного бюджету? Ми не бачимо, що дві вишки Юри Бойко — це бюджет Академії», — сказав голова профспілки працівників НАНУ Анатолій Широков.

Вчені хочуть повернення боргів по зарплаті, створення людських умов праці та забезпечення майбутнього молоді. У Кабінеті міністрів спантеличені таким обуренням, але згодом пояснили ситуацію.

«Те, що стосується фінансування заробітної плати, то була записана одна стаття, яка зовсім не сходиться з тим, що ви реально одержуєте, а вся ваша заробітна плата була записана в іншу статтю. Ось я вчора вперше … А хто записував? Це ж злочин? Значить, знайдіть посадите! є, чия це помилка? «- Каже віце-прем’єр — міністр соціальної політики Сергій Тігіпко.

«В академії наук є кошти на фінасування заробітної плати лише до вересня місяця 2012 року», — сказав екс-заступник міністра з соціальних питань Україні Павло Розенко.

«У Конституції України сказано — держава повинна виділяти 1,7% бюджету на наукову галузь. Виділяє ж тільки 0,4%. Наприклад, фінаснування Генпрокуратури з 2010 року зросло на 103%, а бюджет Академії наук — на 11%. Середня зарплата вченого в Україні — трохи більше трьох тисяч, гонорари за наукові праці — смішні «, — додав екс-чиновник.

Директор Інституту філософії НАНУ академік Мирослав Попович зазначив несправедливості розподілу коштів.

«Вони заробили скількись сотень тисяч гонорарів, у мене він другим виданням вийшла книга товста, я отримав за неї 5000 гривень, писав її багато років!» — Каже Мирослав Попович.

На обладнанні 30-річної давності стати лауреатом Нобелівської премії надскладно. Інститути намагаються заробляти самостійно, але на шляху стає бюрократична машина.

«Щоб нам придбати пензлик за свої кошти, ми повинні за рік написати план, погодити його в Держказначействі і, Боже збав, щоб ціна змінилася», — розповів член-кореспондент НАН України Віктор Швартау.

XXI століття називають століттям біології та медицини. В Україну інститутам цього профілю гірше — брак обладнання, реагенти купують за свій рахунок, а результати державі не потрібні.

«Якщо з боку держави було приділено достатньо уваги, то ті десятки, я б сказав, сотні розробок, які сьогодні припадають пилом на покладаються, в архівах, вони були б впроваджені і, без сумніву, це б значно здешевило як рівень діагностікти, так і рівень лікування «, каже Василь Чехун

Кирило Кузеецов з Інституту фізіології імені Богомольця зазначив відтоку наукових кадрів за кордон.

«70% наукових співробітників нашого інституту після захисту кандидатської дисертації їдуть закордон і мало хто з них повертається. Це власне пов’язано з низькими зарплатами і відсутністю фінансування на закупівлю хімічних реактивів, обладнання», — говорить учений.

Його колега-социалогии каже, що закордон не збирається.

«А че я повинен їхати туди? Я вважаю, що я можу реалізуватися, як соціолог. Тут цікавіше: це зрозуміє, чим гірше живе суспільство, тим краще соціологу», — розповів заступник директора Інституту соціології НАН України Євген Головаха.

За скромними підрахунками самих вчених, з 90-х років НАН скоротилося вдвічі, а Україна покинули майже 20 тисяч представників інтелектуальної еліти. За останні кілька років в рейтингу країн за рівнем розвитку науки Україна опустилася з 27 на 44 місце в світі.

Система Orphus

Украинские новости © 2010-2021
Копирование материалов разрешено при условии прямой гиперссылки на Украинские новости

Материалы с пометкой «имидж» публикуются на правах рекламы и ответственность за их содержание несет рекламодатель.