RSS

Новый День

Сегодня христиане празднуют ТроицуСьогодні християни святкують Трійцю

  •      17

В воскресенье, 3 июня, христиане празднуют Святую Троицу. Один из величайших христианских праздников, который празднуется на 50-й день Пасхи в память сошествия Святого Духа на апостолов и посвященный прославлению Святой Троицы.

На Западе праздник Пятидесятницы не носит названия Троицы, хотя тесно связывается с ее почитанием. С XIV в. праздником Троицы в Католической Церкви стало называться воскресенье по Пятидесятнице. С принятием христианства Троицу стали называться Троицей, которая отмечалась на 50-й день после Пасхи и совпадала с Зеленым воскресеньем. Однако на протяжении многих веков традиционно оставалась давняя народная ритуально-обрядовая составляющая Троицы.

Накануне Зеленой недели, в субботу, называвшейся клечаною, дом, двор и хозяйственные здания украшали клечанням — зелеными ветвями деревьев. Ветки втыкали в крышу, на воротах, возле окон, за иконы. Пол или пол в доме устилали душистыми травами: осокой, любисток, мятой, пижмой, милостивцы, аиром.

Как все другие праздники наших предков, Троицу базировались на земледельческих традициях солнечного цикла. Но кроме культа Солнца и культа умерших предков, в основе Троицы лежал культ дерева и цветов. Возможно, тысячелетняя традиция украшать жилище на Троицу зелеными ветвями и была связана с древним культом и праздником деревьев. По мнению наших предков, в деревьях поселялись души родных — умерших дедов-прадедов. Дед Ладо — добрый дух предков — опекунов рода — вместе с ветками-клечанням приходил в дом.

На Троицу, как и после Пасхи, навещали умерших родственников, могилы которых осыпали клечаним зельем. На кладбище устраивали панихиды. 

У неділю, 3 червня, християни святкують Святу Трійцю. Одне з найбільших християнських свят, яке святкується на 50-й день від Великодня в пам’ять зішестя Святого Духа на апостолів і присвячене прославлянню Святої Трійці.

На Заході свято П’ятидесятниці не носить назви Трійці, хоча тісно пов’язується з її шануванням. З XIV ст. святом Трійці в Католицькій Церкві стала називатися неділя по П’ятидесятниці. З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Пасхи і співпадала з Зеленою неділею. Проте впродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят.

Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою.

Як всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на хліборобських традиціях сонячного циклу. Але окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева і квітів. Можливо, тисячолітня традиція прикрашати житло на Зелені свята зеленим віттям і була пов’язана з давнім культом і святом дерев. На думку наших пращурів, в деревах оселялися душі рідних – померлих дідів-прадідів. Дід-Ладо – добрий дух предків – опікунів роду – разом з гіллям-клечанням приходив до господи.

На Зелені свята, як і після Великодня, провідували померлих родичів, могили яких обсипали клечаним зіллям. На кладовищі влаштовували панахиди.

Разделы

Система Orphus